Вірші про Тараса Шевченка

Вірші про Тараса Шевченка

                                                          Марія Пригара

                                                          ТАРАСОВЕ СЛОВО

                                                      Снились Тарасові в чорній неволі
                                                      Гори дніпрові високочолі,
                                                      Де сокорина, пухом припала,
                                                      Віти на воду порозпускала.
                                                      Снилась веселочка в тихі години,
                                                      Що позичає в плесі краплини.
                                                      Снився щоночі сивий Славута,
                                                      Вся Україна, горем закута.
                                                      Рідний народ його, битий і гнаний,
                                                      Як він устане, зірве кайдани,
                                                      І розкувавши руки могучі,
                                                      Панство несите скине із кручі.
                                                      Все, що наснилось,— пісня сказала.
                                                      Пісня пророча — правдою стала!
                                                      Цвітом повиті Тарасові гори.
                                                      Поле безмежне з вітром говорить.
                                                      Слово Тарасове струнами б'ється.
                                                      Ходить між люди — з серця до серця.
                                                      Ходить між люди, лине світами —
                                                      Так йому жити й жити віками,
                                                      Поки, як море, в срібній обнові
                                                      Б'ються об берег хвилі дніпрові!

*****

Володимир Підпалий

КОБЗАР

Струни  зрячі,  вічні  струни
Ти  торкнеш  рукою  -
Попливе  вкраїнська  пісня
Та  й  Дніпром-рікою.

Хвиля  пісні  -  вища  й  краща,
То  лагідна  знову...
Ой  Тараса  думи  віщі  -
Для  душі  розмова!

Шляхом  ішла  Катерина,
Узяла  на  руки,
Понесла  свойого  сина  -
Серця  свого  муку.

Бо  у  неї  така  правда,
Щоб  не  спали  люди,
Бо  у  неї  вічне  право  -
На  землі  цій  бути...